[на главную страницу]

[на головну сторінку]  

на страницу Традиций

Основные мотивы украинского народного орнамента

Орнаментальные мотивы украинских вышивок уходят своими корнями в местную флору и фауну, в историческую традицию. В глубокой древности основные орнаментальные мотивы отображали элементы символики различных древних культов.

Рисунки здесь

На протяжении многовековой истории искусства вышивки непосредственное содержание символических изображений постепенно стиралось. Несмотря на то, что орнаментальные формы дошли до нас несколько трансформированными, может быть, более абстрактными, символика их в основном сохранилась благодаря традиции.

По мотивам орнаменты вышивок делятся на три группы: геометрические (абстрактные), растительные, зооморфные (животные).

Геометрические (абстрактные) орнаменты присущи всей славянской мифологии. Они очень просты: кружочки, треугольники, ромбы, зигзаги, линии, кресты (простые и двойные). Трудно судить, какое содержание вкладывалось в эти символы раньше. Сегодня на их основе в народной вышивке широко используются такие мотивы, как "бараньи рога", "кудри", "кудрявцы", "гребешочки" и др. В орнаменте подольских вышивок встречается мотив "кривульки", или "безконечника", известного еще со времен трипольской культуры, т.е. он появился значительно раньше, чем знаменитый греческий меандр. Зигзагообразный меандровый орнамент встречается в вышивках западных районов Подолии. К этому виду орнаментальных мотивов принадлежит "сосенки", "хвощ", "перерывы", распространенные в южных и западных районах Подолья. Известный узор "рожи" (звездочки, розетки) представляет собой переход от геометрического к растительному орнаменту. Иногда он напоминает изображение солнца и солнечных лучей.

В основе растительного орнамента лежит стремление принести в вышивку красоту природы. Даже предельно условные узоры возникли в результате наблюдения реально существующих в природе форм. В украинской вышивке часто используются такие мотивы, как "виноград", "хмель", "дубовые листья", "барвинок" и др. Некоторые из них несут на себе отражение древних символичных представлений народа. Так, мотив "барвинка" является символом неувядающей жизни, узор "яблочный круг", разделенный на четыре сектора, с вышиванием противоположных частей в одном цвете - символом любви. В современной вышивке встречается и древний символ "дерево жизни", изображаемый преимущественно стилизованно в форме листьев и веток.

В вышивках зооморфных (животных) орнаментов изображаются: лошадь, заяц, рыба, лягушки; из птиц - петух, сова, голубь, кукушка; из насекомых - муха, бабочка, паук, летучие жуки. Во многих случаях зооморфные орнаменты являются своеобразными, присущими данной вышивальщице, изображениями, в которых отражается ее индивидуальное видение узора. В подобных орнаментах выступают в разнообразных, часто причудливых сплетениях (однако с сохранением традиционных требований к композиции) заячьи и волчьи зубы, воловий глаз, чешуя карпа, бараньи рога и др.

Решающее влияние на характер орнаментальных мотивов имеют разнообразные вышивальные швы, так называемые "техники", которых на Украине известно около ста. Отдельные вышивальные швы характерны для тех или иных этнографических районов Украины, а некоторые встречаются также в белорусских и русских вышивках.

Сорочки на Полтавщине вышиваются главным образом белыми нитками, очень редко красными или серыми. Манишка белых сорочек в старых образцах украшались белым узором, выполненным гладью. Узор обводился черными или цветными полосами. Техника вышивания - шов "вперед иголкой", "крестик", шов "позади иголки".

Техника вышивания Харьковской области имеет очень много общего с формами вышивки, установившимися в центральных областях Украины, но ей свойственны и совершенно своеобразные полихромные орнаменты, создаваемые полукрестиком или крестиком. Эти орнаменты вышивают преимущественно грубой ниткой, вследствие чего узоры создают впечатление рельефных.

Вышивки Полесья - простые и четкие по композиции. Ромбообразная линия геометрического узора повторяется несколько раз. Вышивка красной ниткой по бело-серому фону льняного полотна - графически четкая.

Своеобразной вышивкой издавна славилась Волынь. Узоры геометрические, четкие и простые по композиции. Четкость ритма усиливается одноцветностью вышивок, выполненных красной нитью на бело-сером полотне. Вышивки северной Волыни поражают своей изысканной простотой. В южных районах области преобладают растительные мотивы в подборе цветов, ягод, листочков. Поражает колоритность орнамента.

Для Черниговской области характерны белые вышивки. Геометрический или растительный орнамент вышивается белыми нитками или же с вкраплением красного и черного. Выполняется очень мелкими стежками, что напоминает бисерные вышивки, характерные для черниговских сорочек.

Вышивкам Киевщины присущ растительно-геометризированный орнамент со стилизованными гроздьями винограда, цветом хмеля, восьмилепестковыми розетками, ромбами, квадратами. Основные цвета вышивок Киевщины - белый, кораллово-красный, оттененный черный.

В южных областях Украины техника вышивки имеет много общего с устоявшимися формами центральных районов, однако ей присущи и вполне своеобразные полихромные орнаменты, выполняемые полукрестиком или крестиком.

Подольские вышивки выделяются среди богатого художественного наследия вышивок всей Украины своим колоритом и орнаментикой, сложной техникой исполнения.

Для подольских сорочек характерны красочность и разнообразие швов. Типичным является мережение "паучками", которым примереживают вставки на рукава, клинцы. Используется и цветная мережка - "шабак". В орнаментах подольских вышивок преобладает один цвет - черный с большим или меньшим вкраплением красного, синего, желтого или зеленого. Наиболее распространены одноцветные (красные и черные) вышитые сорочки, реже - двух- и трехцветные.

На юге Тернопольской области типичной является вышивка хлопчатобумажными нитками со сгущенными стежками: отдельные элементы обводятся цветными нитками, что обеспечивает высокий рельеф и цветовой эффект. Такие вышивки размещают вдоль всего рукава продольными или скошенными полосами от полочки до края рукава.

Большое богатство техник вышивания характерно для Винницкой области: низь, крестик, вышивка росписью, настилание, верхошов (верхоплут), зерновый вывод, вырезывание; разнообразны виды черных, белых и цветных мережек. Наряду с основными швами применяются и вспомогательные - вышивка росписью, шов "вперед иголкой", контурные швы, которыми обрамляют и соединяют отдельные элементы композиции.

Своеобразным центром искусства вышивания в Подолии является село Клембовка. Клембовчанки одни из первых в Украине получили звание мастеров народного творчества. Художественные изделия клембовчанок известны во всем мире, они экспонируются на разных выставках и международных ярмарках, неоднократно им были присуждены золотые медали.

При вышивании на Подолье не использовали никаких приспособлений вроде тамбура, канвы, пяльцев, также не делали рисунков на холсте, а считая нитки иголкой, делали стежки, сообразно с узором, который желают вышить.

Вышиванием занимались в свободное от полевых и других хозяйственных и домашних работ время. Вышивали исключительно для своих собственных надобностей. Заказы на сторону не принимались, изделия на базарах не сбывались и никому не продавались…

Орнамент подолян геометрический, густой, очень разнообразный по сложным комбинациям угловатых, то связанных вместе, то самостоятельных фигур. Встречаются иногда полосы вышивок в виде двух рядов, расположенных в шахматном порядке, квадратов со сложным узором внутри. Такие вышивки, главным образом, на рукавах женских рубах. На рушниках расцветка вышивки ярче и рисунок сделан крупнее.

Характерной чертой этнографического района Карпат и Прикарпатья является большое количество отдельных частей региона со своим колоритом. Каждое село отличается от других своеобразием вышивки, богатством орнамента и неповторимостью цветов.

В народной вышивке Львовской области используются разнообразные типы узоров. В южных районах орнамент вышивок геометричен, белый фон не заполняется, что придает узорам прозрачность и легкость.

На Буковине кроме растительных и геометрических мотивов используются зооморфные, вышиваемые гладью (белой), мелким крестиком, штаповкой, крученым швом. Вышивальный материал - бисер, шелк, шерсть, серебряные и золотые нитки, металлические блестки.

Гуцульские вышивки характеризуются разнообразием геометрических и растительных узоров, множеством композиций, богатством сочетаний цветов, главным образом красного с желтым и зеленым, причем доминирует красный цвет. Два или три оттенка желтого цвета проясняют вышивку и придают ей золотистый отблеск.

Для вышивок Закарпатья характерным является мотив зигзаг ("кривуля") в различных техниках исполнения. Цветовая гамма вышивок довольно широкая: красный сочетается с черным (при этом выделяется один цвет - черный или красный), применяются как белые, так и многоцветные орнаменты.

Е. О. Гасюк, М. Г. Степан. "Художественное вышивание"
Киев. Издательство "Выща школа", 1986

на сторінку Традицій

Основні мотиви українського народного орнаменту

Орнаментальні мотиви українських вишивок сягають своїм корінням у місцеву флору та фауну, в історичну традицію. У давнину основні орнаментальні мотиви відображали елементи символіки різних стародавніх культів.

Малюнки тут

Протягом багатовікової історії мистецтва вишивання прямий, безпосередній зміст символічних зображень поступово стирався. Однак, хоча орнаментальні форми дійшли до нас дещо трансформованими, можливо, більш абстрактними, символіка їх в основному збереглася завдяки традиції.

За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тваринні).

Геометричні орнаменти притаманні всій слов'янській міфології. Вони дуже прості: кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести (прості й подвійні). Важко судити, який зміст вкладался в ці символи раніше. Сьогодні на основі їх в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як "баранячі роги", "кучери", "кудрявці", "гребінчики" тощо. В орнаменті подільских вишивок трапляється мотив "кривульки", або "безконечника", який відомий ще з часів трипільскої культури, тобто значно раніше, ніж славнозвісний грецький меандр. Зигзагоподібний меандровий орнамент зустрічається у вишивках західних районів Поділля. До цього виду орнаментальних мотивів належать "сосонки", "хвощ" та "перерви", що набули поширення в південних та західних районах Поділля. Відомий взір "рожи" (зірки, розетки) представляє собою перехід від геометричного до рослинного орнаменту. Іноді він нагадує зображення сонця.

В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу природи. Навіть гранично умовні узори виникли внаслідок спостереження реально існуючих форм у природі. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як "виноград", "хміль", "дубове листя", "барвинок" тощо. Деяки з них несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу. Так, мотив "барвинку" є символом немеркнучого життя, узор "яблучне коло", поділенний на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі - символом кохання. У сучасній вишивці трапляється й древній символ "дерево життя", який здебільшого зображається стилізовано у формі листя або гілок.

У вишивках зооморфних (тваринних) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаба; з птахів - півень, сова, голуб, зозуля; з комах - муха, метелик, павук, летючі жуки. В багатьох випадках зооморфні орнаменти є своєрідним, властивим саме цій вишивальниці, зображенням, в якому відбивається її індивідуальне бачення узору. У подібних орнаментах виступають у різноманітних часто химерних сплетеннях (однак из збереженням традіційних вимог до композиції) заячі та вовчі зуби, волове око, коропова луска, баранячі роги тощо.

Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так звані "техніки", яких відомо на Україні близько ста. Окремі вишивальні шви характерні тільки для тих чи інших етнографічних районів України, а інши зустрічаються також у білоруських і російских вишивках.

Сорочки на Полтавщині вишиваються переважно білими нитками, зрідка червоними та сірими. Манишка білих сорочок у старих взірцях оздоблювалася білим узором, що виконувався гладдю. Візерунок обводився чорними або кольоровими смугами. Техніка вишивання - стебнівка, хрестик, шов "позад голки".

Техника вишивання Харьківскої області має багато спільного з установленними формами вишивки центральних областей України, але їй властиві й цілком своєрідні поліхромні орнаменти, що виконуються півхрестиком чи хрестиком. Ці орнаменти здебільшого вишивають грубою ниткою, завдяки чому узори справляють враження рельєфних.

Вишивки Полісся прості й чіткі за композицією. Ромболамана лінія геометричного мотиву повторюється кілька разів. Вишивка червоною ниткою по біло-сірому фону лляного полотна графічно чітка.

Своєрідною вишивкою здавна відома Волинь. Візерунки геометричні, дуже чіткі й прості за композицією. Чіткість ритму посилюється одноколірністю вишивок, виконаних червоною ниткою на біло-сірому фоні полотна. Вишивки північної Волині вражають своєю вишуканою простотою. У південних районах області переважають рослинні мотиви у доборі квіток, ягід, листочків. Вражає колоритність орнаменту.

Для Чернігівщини характерні білі вишивки. Геометричний або рослинний орнамент вишивається білими нітками або из вкрапленням червоного та чорного. Набирування дуже дрібними суміжними стібками, що нагадує бісерні вишивки, характерне для чернігівских сорочок.

Вишивкам Київщини властивий рослинно-геометризований орнамент из стилізованими гронами винограду, цвітом хмелю, восьмипелюстковими розетками, ромбами, квадратами. Основні кольори вишивок - білий, коралово-червоний, відтінений чорним. Сорочки оздоблюються гладдю, занізуванням, набируванням та хрестіком.

У південних районах України техніка вишивання має багато спільного з вишивкою центральних областей, але їй властиві й цілком своєрідні поліхромні орнаменти, яки виконуються півхрестиком чи хрестиком.

Подільскі вишивки виділяються серед багатої мистецької спадщини вишивок всієї України своїм колоритом та орнаментикою, складною техникою виконання.

Для подільских сорочок характерна барвистість і різноманітність швів. Найтиповішим є змережування "павучками", яким примережують уставки на рукава, клинці. Використовується і кольорова мережка - "шабак". В орнаментах подільських вишивок переважає один колір - чорний з більшим чи меншим вкрапленням червоного, синього, жовтого чи зеленого. Найбільш поширені одноколірні (червоні та чорні) вишивані сорочки, значно рідше - дво - та триколіріні.

На півдні Тернопільщини типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними стібками: окремі елементи обводяться кольоровими нитками, що забезпечує високий рельєф та кольоровий ефект. Такі вишивки розміщують вздовж усього рукава повздовжніми чи скісними смугами від пілочки до краю рукава.

Велике багатство технік вишивання характерне для Вінниччини: низь, хрестик, стебнівка, настилування, верхоплут, зерновий вивід, вирізування; різноманітні види чорних, білих та кольорових мережок. Поряд з основними швами застосовуються й допоміжні - штапівка, стебнівка, контурні шви, якими обрамляють та з'єднують окремі елементи композиції. 

Своєрідним центром мистецького вишивання на Поділлі є село Клембівка. Клембівчанки одні з перших на Україні одержали звання майстрів народної творчості. Їх художні вироби відомі у всьому світі, вони експонуються на різних виставках та міжнародних ярмарках, неодноразово їм було присуджено золоті медалі.

При вишиванні на Поділлі не користувалися ніякими допоміжними засобами - такими, як тамбур, канва, п'яльця, також не робили малюнків на тканині, а рахуючи нитки голкою, робили хрестики відповідно до візерунку, який хотіли вишити.

Вишиванням займалися у вільний від польових та інших господарчих робіт час. Вишивали виключно для своїх власних потреб. Замовлення зі сторони не приймалися, вироби не продавалися на базарах…

Орнамент подолян геометричний, густий, дуже різний по складним комбінаціям кутніх, то пов'язаних, то самостійних фігур. Зустрічаються іноді смуги вишивок у вигляді двух рядів, розташованих в шаховій послідовності, квадратів із дуже складним візерунком всередині. Такі вишивки можна зустріти на рукавах жіночих сорочок. На рушниках забарвлення вишивання яскравіше і малюнок робиться більший. 

Характерною рисою етнографічного району Карпат та Прикарпаття є велика кількість окремих складових частин регіону із своїм колоритом. Кожне село відрізняється від інших своєрідністю вишивання, багатством орнаментальних композицій та неповторністю кольорів.

У народній вишивці Львівської області використовуються різноманітні типи узорів. У південних районах орнамент вишивок геометричний, білий фон не заповнюється, що надає узорам прозорість та легкість. 

На Буковині крім рослинних та геометричних мотивів використовуються зооморфні, що вишиваються лише гладдю (білою), дрібним хрестиком, крученим швом. Вишивальний матеріал - бісер, шовк, вовна, срібні та золоті нитки, металеві лелітки.

Гуцульські вишивки характеризуються різноманітністю геометричних та рослинних візерунків, розмаїтістю композицій, багатством кольорових сполук, здебільшого червоного з жовтим та зеленим, причому червоний колір домінує. Два або три відтінки жовтого кольору прояснюють вишивку і надають їй золотавого відблиску.

Для вишивок Закарпаття характерним є мотив "кривуля" у різних техніках виконання. Кольорова гама вишивок широка: червоне поєднується з чорним (при цьому виділяється один колір - чорний або червоний), використовуються як білі, так і багатоколірні орнаменти.

Е. О. Гасюк, М. Г. Степан. "Художнє вишивання"
Київ. Видавництво "Вища школа", 1986

Хмельницкая область | Хмельницька область
     
Тернопольская область | Тернопільска область
Винницкая область | Вінницька область