Адонис весенний

Название растения адонис произошло от имени мифического юноши Адониса, который был необычайно красив.

Греческая легенда говорит: в тени развесистого дуба отдыхал юноша. Рядом - длинное копье, лук и колчан со стрелами. Неподалеку - верные охотничьи псы.

В тот момент мимо проходила златокосая Афродита, богиня любви. Взглянула она на юношу и застыла: такого красавца она никогда не видела даже среди богов-олимпийцев. И светлая богиня, привыкшая дарить другим трепетный цветок любви, на этот раз влюбилась сама. Избранного ее звали Адонисом, он был сыном кипрского царя.

С тех пор Афродита почти никогда не разлучались с Адонисом. Целыми днями они бродили цветущими долинами и горами, охотились тоже вместе.

Но однажды, когда Афродиты не было рядом, собаки Адониса всполошили большого вепря. И тут случилось непоправимое: разъяренный зверь набросился на охотника и смертельно ранил его.

Узнав о беде, что приключилась с ее возлюбленным, долго плакала Афродита. И печаль ее была настолько велика, что превратила кровь Адониса в цветы.

Так сбереглась память про прекрасного юношу.

Повелитель богов, могущественный Зевс пожалел Афродиту. Он приказал Аиду - царю подземного царства умерших - каждый год отпускать Адониса на землю. И с тех пор, полгода живет на земле Адонис с Афродитой. И каждый раз, когда он возвращается на землю, ласково греет солнце, буйно зацветает природа. И ярче всех горит на этот раннем весеннем празднике цветок адониса - солнцеликий горицвет.

В Европе издавна оценили высокие декоративные свойства адониса. Он вошел в культуру еще в XVI столетии. Размножают его частями корня и свежесрезанными семенами. Но всхожесть семян невысокая.

Горицвет весенний не только хорошее декоративное, но еще и ценное лекарственное растение.

Потребность в сырье этого лекарственного растения огромна, а природные его запасы, в результате чрезмерной заготовки, значительно уменьшились, потому они нуждаются в охране и строгой регламентации заготовок.

Золототысячник : Кукушкины башмачки
Любка двулистая : Спорыш : Разрыв-трава
Гвоздика : Васильки : Адонис весенний
Волчьи ягоды : Кувшинка белая : Девясил
Плющ : Азалия : Ландыш : Аир : Зверобой
Лапчатка прямостоячая : Первоцвет : Ряст
Сон-трава : Незабудка : Яснотка белая

Адоніс весняний

Назва рослини адоніс походить від імені міфічного юнака Адоніса, який був надзвичайно красивий.

Грецька легенда розповідає: у затінку крислатого дуба відпочиває юнак. Поруч - довгий спис, лук і сагайдак із стрілами. Неподалік - вірні мисливські пси.

В той момент проходила поряд золотокоса Афродіта, богиня кохання. Поглянула вона на юнака і застигла вражена: такої краси вона не бачила досі навіть серед богів-олімпійців. І світлочола богиня, яка звикла дарувати іншим трепетну квітку кохання, цього разу закохалася сама. Обранця її звали Адонісом, він був сином кіпрського царя.

З тих пір Афродіта ніколи не розлучалася з Адонісом. Цілими днями вони бродили квітучими долинами й горами, полювали також разом.

Та одного разу, коли Афродіти не було поруч, Адонісові собаки вcполохали величезного вепра. І тут сталося невиправне: розлючений вепр накинувся на мисливця і величезними клами смертельно поранив його.

Довідавшись про біду, що скоїлась з її коханим, довго і невтішно ридала Афродіта. І печаль її була такою великою, що перетворила Адонісову кров на квіти.

Так збереглася пам'ять про прекрасного юнака.

Повелитель богів, всемогутній Зевс пожалував Афродіту. Він наказав Аїдові - цареві підземного царства мертвих - щороку відпускати Адоніса на землю. І відтак півроку живе на землі Адоніс з Афродітою. І кожного разу, коли він повертається на землю, ласкаво гріє сонце, барвисто розквітає природа. І яскравіше за всых пломеніє на цьому ранньо-весняному святі природи квітка Адоніса - сонцесяйний горицвіт.

В Європі здавна оцінили високі декоративні властивості горицвіту. Він уведений у культуру ще в XVI столітті. Розмножують його частинами кореневища і свіжезбираним насінням. Проте схожість насіння невисока.

Горицвіт весняний не тільки чудова декоративна, а й дуже цінна лікарська рослина.

Потреба у сировині цієї лікарської рослини величезна, а природні запаси її, внаслідок надмірної заготівлі, значно зменшились, тому він потребує охорони та суворої регламентації заготівель.

Золототисячник : Зозулині черевички
Любка дволиста : Спориш : Розрив-трава
Гвоздика : Волошки : Адоніс весняний
Вовчі ягоди : Латаття біле : Оман
Плющ : Азалія : Конвалія : Аїр : Звіробій
Перстач прямостоячий : Первоцвіт : Ряст
Сон-трава : Незабудка : Ясенець білий