Девясил

Из глубины тысячелетий докатилось к нам эхо Троянской войны, окутав ореолом легендарности прекрасной Елены, из-за которой 10 лет лилась кровь троянцев и ахейцев.

Елена была дочерью Зевса и Леды, перед ее красотой блекла даже красота олимпийских богинь. Все правители Греции добивались ее руки, но она себе в мужья выбрала Храброго Менелая.

Но случилась беда: Елену подло выкрал Парис, сын троянского царя. Это и привело к войне, а потом и к погибели славного города, стены которого, по легендам, возводили сами боги.

Во время войны, Елена сидела в обложенной Трое, ткала и украшала большой двойной плащ, и горько плакала. Слезы ее, падая на землю, вспыхивали золотом и ставали цветами. Позднее, в честь первой красавицы древнего мира, эти цветы стали называть "инуля гелениум", что значит "очищение Елены".

Еще одна легенда про девясил такая. Давным-давно одному мужчине гадалка сказала, что он умрет, если притронется к сыну. Тот любил единственного сына, но и жизнью дорожил. Потому велел отвезти сына в далекую страну, чтоб не сбылось то пророчество. Лишь гонцы изредка приносили вести о нем.

Прошли года. Однажды отец получил известие о том, что сын ходил на войну, был изрублен и сейчас лежит при смерти.

Затужил отец. Нанял лучших лекарей и послал их спасать своего сына. Но врачи ничем не могли помочь.

Тогда старый отец сам бросился к сыну и омыл его раны слезами. Случилось чудо: раны затянулись и сын исцелился. Счастливый отец обнимал его и прижимал к груди и не мог натешиться, совсем забыв про слова гадалки.

Но словам тем надлежало сбыться: отец умер. Он стал девясилом. С тех пор люди лечатся этим зельем.

Благодаря лечебным свойствам, его знают и используют везде. Хозяйки обязательно сеяли под окнами хаты вместе с мятой, любистком, барвинком и девясил.

Встречается девясил высокий обычно во влажных местностях, на берегах рек, на лесных полянах, опушках и среди кустарников.

Теперь это растение стало сравнительно редкостным в природе из-за усиленного собирания его корней. Именно они являются самой ценной частью девясила, которую используют в лечебных целях, а также в кондитерской и консервной промышленности. Кроме того, из корней делают синюю краску.

Золототысячник : Кукушкины башмачки
Любка двулистая : Спорыш : Разрыв-трава
Гвоздика : Васильки : Адонис весенний
Волчьи ягоды : Кувшинка белая : Девясил
Плющ : Азалия : Ландыш : Аир : Зверобой
Лапчатка прямостоячая : Первоцвет : Ряст
Сон-трава : Незабудка : Яснотка белая

Оман

Із глибини тисячолітть докотилось до нас відлуння Троянської війни, повивши ореолом легендарності прекрасної Єлени, через яку 10 років лилася кров троянців і ахеїв.

Єлена була дочкою Зевса і Леди, перед її красою блідла навіть краса олімпійських богинь. Усі правителі греції домогалися її руки, але вона обрала собі в чоловіки Хороброго Менелая.

Та сталося лихо, Єлену підступно вкрав Паріс, син троянського царя. Це і призвело до війни, а потім і до загибелі славного міста, стіни якого, за переказом, зводили самі боги.

Під час війни Єлена сиділа в обложеній Трої, ткала і гаптувала великий подвійний плащ, і гірко плакала. Сльози її, впавши на землю, спалахували золотом і перетворювались на квіти. Згодом на честь першої красуні стародавнього світу ці квіти й дістали назву "інуля геленіум", що означає "очищення Єлени".

Ще одна легенда про оман така. Давним-давно одному чоловікові ворожка наворожила, що він помре, якщо доторкнеться до свого сина. Той любив одинака, проте й життям дорожив. Тому повелів відвезти сина у далекі краї, щоб не збулося пророцтво. Лише гінці зрідка доносили звістку про нього.

Минули роки. Одного разу батько одержав звістку, що син ходив на війну, був там порубаний, і зараз лежить недужий, з дня на день чекає смерті.

Засумував батько. Найняв найкращих лікарів і послав їх рятувати свого сина. Проте лікарі нічим зарадити не змогли.

Тоді старий батько сам полинув до сина, слбозами обмив його рани. І сталося диво: рани затяглися і син одужав. Щасливий батько обнімав його, пригортав і не міг натішитися, зовсім забувши про слова ворожки.

Та словам тим належало збутися: батько помер. Він став оманом. Відтоді люди лікуються цим зіллям.

Завдяки своїй незвичайній цілющій силі оман давно в пошані у людей, і дбайливі господині обов№язково тримають його біля хати разом з м№ятою, барвінком, любистком тощо.

Зустрічається оман високий на вогких місцях по берегах річок, на лісових луках, узліссях та серед чагарників.

Тепер ця рослина стала порівняно рідкісною в природі через посилене збирання її кореневищ. Саме вони і є найціннішою частиною, яка використовується як лікарська сировина, а також - у кондитерській і консервній промисловості. Крім того, з кореневища одержують синю фарбу.

Золототисячник : Зозулині черевички
Любка дволиста : Спориш : Розрив-трава
Гвоздика : Волошки : Адоніс весняний
Вовчі ягоди : Латаття біле : Оман
Плющ : Азалія : Конвалія : Аїр : Звіробій
Перстач прямостоячий : Первоцвіт : Ряст
Сон-трава : Незабудка : Ясенець білий